Вимоги
законодавства щодо рівних прав і гарантій для жінок і чоловіків з метою недопущення дискримінації у сфері зайнятості
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та План заходів з релізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2015 № 1393 передбачають здійснення комплексних заходів щодо подолання дискримінації за ознакою статі, упровадження своєчасних спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.
Дискримінація є однією з головних проблем досягнення гендерної рівності в економічній, політичній та інших сферах.
Конституцією України, Кодексом законів про працю України., законодавством у сфері освіти і зайнятості надаються можливості всім особам на основі рівності без якої-небудь дискримінації розвивати і застосовувати свої здібності до праці у власних інтересах і відповідно до своїх прагнень, виходячи з потреб суспільства.
Статтею 11 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в оголошеннях (рекламі) про вакансії забороняється зазначати що до віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей,а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про осо бисте життя.
Обмеження щодо змісту оголошень (реклами) про вакансії (прийом на роботу) та відповідальність за порушення встановленого порядку їх розповсюдження встановлюється статтею 24-1 Закону України «Про рекламу».
Головним завданням стандартів дискримінаційної реклами за ознакою статі є формування культури ринкових маркетингових відносин з урахуванням гендерних підходів у рекламі.
Механізмом саморегулювання ринку в цьому питанні є діяльність Індустріального Тендерного Комітету Реклами, яка регулюється Стандартом дискримінаційної реклами, який має статус Стандарту організацій України (СОУ 21708654-002-2011) та зареєстрований у 2011 році. В цьому документі, який прийнятий та підписаний 11 фаховими асоціаціями, які діють в сфері реклами та маркетингу, викладено критерії визначення реклами дискримінаційною та сексистською.
